БЛОГ 
Антон Гура
Блог який читають, аналізують і думають
Ми допомагаємо діткам
→ Створення сайтів та SEO просування
Антон ГураБлог який читають, аналізують і думають
коментарі 0 
В умовах правового хаосу, інформаційної турбулентності та масової недовіри до інститутів влади все більшої цінності набувають діалоги людей, які не бояться ставити незручні запитання. Цей ефір - саме такий випадок. Це не просто розмова двох людей, це - спроба докопатися до суті подій, які стосуються мільйонів. Тут немає пафосу, немає "офіційної версії" - тільки документи, факти, аналітика і проста людська логіка.
Сьогодні ми без прикрас розберемо юридичні та адміністративні колізії навколо воєнного стану, пакту ООН, структури ТЦК, повноважень президента і Верховної Ради. Питання за питанням, абзац за абзацом - вони розкривають системні протиріччя, які можуть вплинути на життя тисяч людей: від тих, хто зараз на фронті, до тих, хто завтра вимагатиме компенсацій і правового захисту. Цей текст - не про політику. Він про реальність. Про те, як, прикриваючись законами, можна порушувати права. Про те, як один підпис може скасувати цілу систему. І про те, як важливо розбиратися в тому, що відбувається - поки не стало пізно.
Здравствуйте, мои хорошие. Здравствуйте. Доброго дня. Доброго вечора. Hello talking to you, to you. В общем, по-разному. Как хотите, так и не хотите. Воспринимайте как хотите.
Отже, що у нас сьогодні? Ви просили прямий ефір. Прямий ефір на тему тих публікацій, які були у нас з Олегом. Він попросив мене публікувати у себе на каналі, для того щоб достукатися до вас. Вони стосувалися ТЦК. Вони стосувалися воєнного стану. Вони стосувалися пакту ООН. Як ми зрозуміли з Олегом, вивчивши всі коментарі, люди просто сказали: хлопці, треба ефір. Тому що ні [__] толком не розуміємо.
З Олегом ми домовилися, яким чином зараз робити. Ми робимо тільки першу частину ефіру. Для того щоб ви для себе трішечки стали в'їжджати. Олег говорить своєю мовою. Мова в нього - суржик білоцерківського району. Тому як хочете, так і сприймайте. Найголовніше - що в нього є мізки. А те, як він говорить, якою мовою - це вже другорядне. Я десь буду призупиняти його, уточнювати. Якщо ви не розумієте - не вслухаєтеся.
Тим, хто взагалі не знає української мови, - ну що поробиш. Ви втратите дуже багато всього цікавого. Тому що всі наші країни, які якимось дивним чином розпалися, нібито розпалися, на 15 республік - вони все одно перебувають в одному цікавому союзі. І всі ми прекрасно знаємо, який це союз. Просто нас дико обдурили. Нас кинули. Нас перекинули. І нас збили лобами один з одним, щоб ми один одного ненавиділи. І щоб вони приймали ресурси.
Я у двох словах розповім. Учора була конференція в Мюнхені. Конференція була. Приїжджали наші мужі великі. Які домовлялися про якісь там якісь договори захисту і всього іншого. Я не вдаюся в подробиці, які у нас були до цього з вами договори захисту, укладені ще минулого року. Але я зараз відштовхуюся від цих договорів. Чому цей ефір? Тому що якраз таки він зараз покаже. Ми розкриємо трохи тему - про ці всі ресурси, про ці всі території. І чому так важливо зараз саме це їм зробити.
Все вы знаете Олега. Олег, привет.
Всім привіт, друзі. Да.
Значит, Олег, ну что. Давай мы с тобой начнём с самого начала по нашим всем публикациям. Их было 10, не две штуки. Тех, которых ты там раскопал — начиная от пакта ООН и заканчивая цэкашниками. Которые, оказывается, заключают договора как юрлица на аренду помещений. Начнём с пакта ООН. Что ты имел в виду, когда писал про этот пакт? И какая причина всего этого? Почему нас кинули с этим пактом ООН?
Всім привіт, друзі. Привіт, Антон. Хто не розуміє українську — як казав вже Антон, переведіть, включіть субтитри, і ви зможете то чудово подивитися. Хто розуміє — всім привіт. Є ситуація наступна. Більше це стосується того, як нас бачить весь цивілізований світ — умовно, якщо можна його назвати цивілізованим чи нецивілізованим.
ООН документы. Для чего они это сделали? Ты это понимаешь? Я плюс-минус понимаю. Для того чтобы как минимум всех запутать. Запутали они абсолютно всех. Но почему именно так они сделали по документам с ООН? Почему они подали документы именно в таком формате, в таком обозначении?
Тут, ну, по-перше — аби ми нічого не зрозуміли. Раз. По-друге — аби вони також толком нічого не зрозуміли. По-третє — вони вказують в тому вже там, в тих документах, які кажуть: ви, ну, оцей текст туда прикладіть. Ну там все типу нормально, все добре, все в нас хорошо. Тільки у нас міняється обстановка. Ми вам оцей новий текст даємо. Положіть його, пожалуйста, під оцій бумажки знизу. І хай тепер всередині буде оцей, оцей текст.
То тому що є такий документ, називається Пакт про громадянські та політичні права. Це міжнародний документ. Так само, як і є Конвенція з захисту прав людини та основоположних свобод. Це документ, який ще підписувала Українська Радянська Соціалістична Республіка. Тобто, це той документ, відносно якого Україна має зобов'язання. Так як вони кажуть, що вони правонаступники, то вони правонаступники і по зобов’язаннях також, які стосуються міжнародно підписаних договорів.
А у нас Конституція визначає, там і стаття дев’ята, що у нас міжнародне право вище в цілому, якщо за внутрішнє право. Тому що, якщо там визнається… Ну коротше, все, що Конституцією визначається, все типу окей. Але якщо там є міжнародні договора, то тоді визнаються вже… Ну тоді вже працюють міжнародні договора, умовно кажучи. І вони не могли сильно обійти цей пункт. І вони би його обійшли, але він обов'язковий.
Бо тут, наприклад, якщо ми говоримо про Пакт, про четверту статтю — вона визначає: ось, написано що перший пункт, я зачитаю просто аби зрозуміло було: "Під час надзвичайного становища в державі, при якому життя нації перебуває під загрозою і про наявність якого офіційно оголошується, держави-учасниці цього пакту можуть вживати заходів на відступ від своїх зобов’язань з цим пактом тільки в такій мірі, в якій це диктується гостротою становища, при умові, що такі заходи не є несумісними з іншими зобов’язаннями за міжнародним правом і не тягнуть за собою дискримінації виключно на основі раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії чи соціального походження".
Це пункт номер раз. І пункт номер два — це положення не може бути підставою для якихось відступів по статтям 6, 7, 8, 11, 15, 16, 18. І третій пункт — будь-яка держава, що бере участь у цьому пакті і використовує право відступу, повинна негайно інформувати інші держави, що беруть участь у цьому пакті, за посередництвом Генерального секретаря Організації Об'єднаних Націй, про положення, від яких вона відступила, і про причини, що спонукали до такого рішення. Має також бути зроблене повідомлення через того ж посередника про дату, коли вона припиняє такий відступ.
Тобто, має бути повідомлено про дату, коли вона припиняє такий відступ. А не так, як вони написали: що приймається з тоді-то і на 30 діб. То не дата. То типу період. Якщо написано, що починається з такого-то числа — то конкретно має бути кінцева дата. Тут не написано, коли 30 діб закінчиться. Ні. То має бути чітко вказано: 5:30 такого-то числа, такого-то місяця, такого-то року це має закінчитися. А не потім присилати, що у нас продовжується воєнне положення і кінцевої дати в цілому немає. Розумієш, в чому справа?
Тобто я розумію, що вони це зробили спеціально. Для того щоб заплутати - раз. Для того щоб потім не знайти кінці, які були кинуті у воду - два. І третій варіант - коли все це закінчиться, вони скажуть: "Так це було давно закінчено. Те, що ви тут чимось займалися - це ваші особисті проблеми".
Ну я думаю, що це не вони скажуть. Скаже, наприклад, там Залужний, або Притула. Або хто у нас там збирається ставати нашим новим менеджером, якого там уже практично призначили, уже готують. Я так розумію, потім нам просто скажуть: "Ну хлопці, ну ви ж такі тупі були. Ви ж деграданти. Чому ви в це не вникали?" Будь ласка, ось ці документи - на вазі.
Это делаем в каких-то этих. И то, что ты там говорил — разжигание национальной, религиозной розни — это всё запрещено. Запрещено во время военного положения. Чётко прописано. Ни в коем случае этим не заниматься. Тогда что происходит?
Ну тут, диви, вони кажуть: от, наприклад, ми внесли зміни наступним листом до кримінально-процесуального кодексу і до ряду інших питань. І тому ми тепер вимушені відійти від частини третьої статті другої пакту.
Тобто вони вже приймають закони чи зміни не відносно міжнародних зобов'язань, а просто кажуть по факту, що ми відступаємо від міжнародних зобов’язань, бо ми прийняли закон. Тобто наші внутрішні закони тепер вище від міжнародних наших зобов'язань. І ми просто вас ставимо до відома.
Чому так? От тут, наприклад, частина третя статті два пакту говорить про наступне: кожна держава, яка бере участь у цьому пакті, зобов'язується забезпечити всякій особі, права і свободи якої визнані в цьому пакті і порушено, ефективний засіб правового захисту. Навіть коли це порушення було вчинено особами, що діяли як офіційні особи.
Тобто, говориться, що вони зобов'язані, в кожному випадку, де були порушені права навіть офіційними особами, забезпечити правовий захист. Є пункт "б" — забезпечити, щоб право на правовий захист для будь-якої особи, яка потребує такого захисту, встановлювалось компетентними судовими, адміністративними чи законодавчими властями або будь-яким іншим компетентним органом, передбаченим правовою системою держави.
І розвивати можливості судового захисту. Тобто другий пункт — про те, що мають бути компетентні органи або інстанції, або власті. Має бути конкретно забезпечений судовий захист. І третє — забезпечити застосування компетентними властями засобів правового захисту, коли вони надаються цими ж компетентними властями.
У мене до тебе запитання. А ось ти мені тоді скидав ці ж документи - з приводу указу 24.02 про введення воєнного стану. Указ 65/22 про загальну мобілізацію. Указ 269/22 - теж про мобілізацію. Указ 63 - про введення надзвичайного стану. Ось вони все повводили одне на одне. Яким чином це все працює? Або ж не працює? Мені просто цікаво.
Ну, дивися, тут із таких речей досить цікавих: якщо ми говоримо про здійснення їхніх владних повноважень відносно якогось суб’єкта, яким є Україна. У нас Конституція визначає: Україна — правова, соціальна держава. Україна — унітарна держава. Україна є республіка.
Сама по собі Конституція таку конструкцію як "територія України" не визначає. Там іде мова у статтях 120, 132, 133 — про територіальний устрій і про адміністративно-територіальний устрій.
Тобто, якщо ми говоримо про здійснення повноважень відносно якоїсь території України, то сама по собі Конституція цю територію не визначає. І якогось конкретного суб’єкта, який… ну там написано про систему адміністративно-територіального устрою. Це території, які адмініструються.
При тому всьому, що адміністративна частина — територіальна — вона може існувати без прив’язки до фізичного контролю над територією.
Хорошо. Так у меня вопрос вот по поводу этих всех указов. И указ, который 61/2022 — про скасування указу Президента України від 23.02. Непонятно, что он скасував. Он скасував надзвичайний стан? Он скасував воєнний стан? Что он скасував?
Справа в тому, що через запит, через інший вид добутку інформації, ми не змогли добути за весь цей час… ну навіть приблизно. Там написано, що був такий указ — все, він скасований. Його немає.
Про що він був? Що там було конкретно написано в тому указі — невідомо. Був указ 60, я бачив. Був указ 62 від 23.02.2022 року. І йде наступний указ — 61/22 — про те, що скасовуються всі укази Президента. Так що скасовується? Що таке 62/б 2020? Про що він був? Його немає. Просто в списку його немає. Розумієш? Я не можу зрозуміти, що це.
Я намагався знайти - і так ні [ __ ] не зрозумів. Хтось, може, знає? Якщо ви, підписники, знаєте - що це за указ був 62/2022 від 23.02.22, напишіть або в коментарях, або в Telegram-каналі.
Потому що ось із цим я ще поки що розібратися не можу. При тому, що введення надзвичайного стану, який ліг на воєнний стан, і все це переплелося - це вже зрозуміло. Усе. Не можна вводити надзвичайний стан і воєнний стан один на одного. Це ми вже знаємо. Це ми вже перевірили. Це вже ніби все-все-все. Із цим ясно.
І коли-небудь це вийде назовні. Коли-небудь усі ці юристи, які адвокати, які по телевізору і в тіктоках розповідають про те, що все "згідно чинного законодавства", - коли-небудь вони розкажуть правду. Але це буде досить довгий час. Тому що визнати правду буде їм важко. Але це буде - коли-небудь.
Хорошо, давай ми з тобою ще знаєш що обговоримо? Ти мені скинув у пості номер 7 цікавий момент - про "відкрив ЗУ про режим воєнного стану в редакції станом на 19.02". І цей пункт статті восьмої дійсно так виглядає. Мало того - ухвалені зміни в 21-му році ввели з початком 22-го року.
То є зрозуміло - вони готувалися до війни. Вони все знали, що буде війна. Вони все це зробили. А нам розповідали про те, що війни не буде. І все буде добре. Це - я вже розумію.
Ось ти тут пишеш: "так, у тихаря склепали новий указ і підсунули туди все, що їм захотілося". Один пункт. Не статтю. Не частину. Не главу. Не розділ. Пунктик. Причому чітко зазначили, що в указі 24-го йдеться про 26-те. Як таке взагалі може бути? Що в указі 24-го числа вони посилаються на 26-те число, коли 26-те - це було в майбутньому. Коли вони клепали 24-те - як вони це зробили взагалі? Що відбувається?
Ну дивися, тобто були надіслані якісь укази. Вони ж самі укази — вони ж не дають їх повним текстом. Вони просто розписують текстом. Кажуть, що був такий-то документ.
Тому що, якщо почитати все, що вони приймали, то там далі йде посилання на закон про воєнний стан. Ну немає у нас такого закону. Вони на нього далі в тексті посилаються, у наступних листах.
Хорош. Як можна було? Ну дивися: умовно, прислали якісь документи. Кажуть: є частина четверта пакту про громадянські та політичні права. Там написано: в разі надзвичайної ситуації… Це присилається лист. Тобто — то моя суб'єктивна фантазія, то можливо не має ніякого відношення до реального перебігу подій на той час. Але воно виглядає плюс-мінус так — з тих документів, що були прислані.
Документи кажуть: "Ось, все якби як ви сказали, товариші. Так, як ми должни були — ми повідомили вас. Четверта стаття. Там написано, що відступ від цих зобов’язань — тільки… Короче, якщо надзвичайна ситуація".
Все. У нас, коротше, надзвичайна ситуація. У нас надзвичайна ситуація — отака, отака ситуація. При тому при всьому, що надзвичайна ситуація, а не надзвичайний стан, у нас була ще з 2020 року. Надзвичайна ситуація — коли почалась шмурдикизація — тоді вони це і зробили.
Тільки у 2023 році Кабінет Міністрів України ввів оцю надзвичайну ситуацію. То у нас станом на 23-є діяла і надзвичайна ситуація від Кабінету Міністрів. У нас діяли ще там різні ситуації. І потім ще й надзвичайний стан. І на тобі ще зверху — і воєнний стан. І все-все-все в кучу.
І получається, що вони начебто з одної сторони, як написано — от у нас надзвичайна ситуація. Отака, осьо, так написали. І досить було, в принципі, в той момент, цієї ситуації, аби здійснювати оборону і так далі. Але 24-го говориться про те, що вводиться воєнний стан. На підставі якби того, що от була надзвичайна ситуація. І колись був такий указ. В цілому — було написано. Я пам’ятаю.
А давай ми з тобою проговоримо ось цей момент. Дуже важливо, щоб люди зрозуміли. У нас же закону про воєнний стан немає. Не ухвалювався саме закон Верховної Ради.
А у нас, якщо не помиляюся, законодавча ж, так, вся юридична складова в Україні. Тобто у нас парламентсько-президентська республіка. Але президент у нас - виконавча влада. А Верховна Рада - законодавча влада.
То є від початку всі закони, які йдуть після Конституції - це у нас законодавча, тобто Верховна Рада. Якщо Верховна Рада із самого початку не випустила, так, не створила, не проголосувала за закон про воєнний стан, у мене до тебе одразу запитання: на підставі чого Верховна Рада продовжує незрозумілий воєнний стан?
Відповідно до указів президента, який у виконавчій гілці влади. Але це в Конституції прописано, я нічого не вигадую. Заходьте в Конституцію, читайте і вивчайте, чим відрізняється Верховна Рада від президента - і ви це собі зрозумієте.
Ми зараз не уточнюємо про лобістичні, про олігархічні складові, кулуарні домовленості, про якихось депутатів, які від Ахметова і всіх інших. Ми говоримо про конкретику. Це юридична складова. Верховна Рада - це конкретика. Це законодавчий орган влади. Він іде у нас одразу після Конституційного суду.
Тож у нас виходить: міжнародні закони, потім іде Конституція, Конституційний суд, а потім іде Верховна Рада. Після Верховної Ради пішли далі - це вже і президент, це вже Кабмін і всі інші. Ну як я це розумію, згідно з юридичними термінами.
У мене до тебе запитання: якщо немає закону про воєнний стан - ми навіть із тобою не говоримо про укази 65/2022 і 69/2022, які виключно різні. Одні посилаються на "військову агресію", другі - на "збройну агресію", так, на збройну агресію. Неважливо, на яку - на "зброєну".
І все воно переплелося. Це зрозуміло, це вже всі знають. Але як же так? На сьогодні ухвалено документи. Коли закону не було, ухвалили міжнародні наші партнери. Коли закону не було - яким чином усе це зараз відбувається? І чим це загрожує в майбутньому тим хлопцям, які на фронті, тим хлопцям, які загинули, і їхнім родичам, і всім іншим?
Чим це загрожуватиме з приходом нового менеджменту, нового менеджера, який просто скаже: "Слухайте, все, що ви там робили раніше - це було раніше. Це ваші особисті проблеми." Чим це загрожуватиме - скажімо так - для нас усіх?
Так, велика кількість питань в одному. Давай так: почнемо з самого важливого — це законодавчий і виконавчий орган. Те, що було юридично в самому початку зроблено неправильно.
Чому вони зараз на це посилаються, коли не було закону? Чому Верховна Рада приймає постанову і голосує за продовження чогось, чого вона не голосувала?
Дивися, якщо ми говоримо, наприклад, про надзвичайний стан — раніше був закон "Про надзвичайний стан". Він так і називався — "Закон про надзвичайний стан". Там було чітко визначено, що надзвичайний стан вводиться для того, аби захистити громадян і права громадян.
Ну от, в цілому, з усіма його змінами — це був закон про те, аби захистити людей. Про те, аби захистити права. Коли прийняли закон "Про правовий режим надзвичайного стану", він кардинально став абсолютно іншим, ніж закон, який був у 1992 році.
Тобто якщо ми говоримо про цей — то це за своєю суттю абсолютно різні закони. Якщо один говорив про захист людей і громадян та їх прав — то другий про те, щоб захищати державу. Захищати, у людей забираючи права. І обмежувати їхні права.
Тобто, вони абсолютно не корелюються між собою, ті закони. Так само, наприклад, я дуже сильно шукав закон, на який вони посилалися у своїх листах від постійного представництва України в ООН.
Там було написано посилання на закон "Про воєнний стан". Не "про правовий режим воєнного стану", а саме "про воєнний стан". І я не знайшов цього закону взагалі — в жодній редакції. В жодній можливій інтерпретації.
Часу, тобто 05:30 — це не 5 годин 30 хвилин. Це 05д 30 — це може бути по UTC. Таке є. Ну там певний вид часу, коли зазначається час на 5 годин 30 хвилин вперед — то тоді це час, ну, це північ. Тобто це 00:00.
І це не є визначення цифро. Ну якби… Вони ж мають керуватися якимись стандартами при написанні цих документів. Наприклад, стандартом визначення часу. Бо це так — ми напишемо: "Ми в 5:30 вам віддамо гроші по кредиту". Такі: "А в 5:30 чого?" Ну в 5:30 просто. В 5:30. Ну така конструкція — 05д:30.
У мене, так, до тебе запитання. Те, що я вже зрозумів - вони нас обманюють. Вони прокрутили це все. Розібратися в цьому дуже буде складно. А що ж тоді з ООН? А що ж тоді з ООН? Чому вони все прийняли це все? Ось просто розкажи мені - чому вони ухвалили ці документи? Чому вони не сказали: "Хлопці, ну ви зараз неправильно робите. Ви повинні були зробити ось так, ось у вас згідно з міжнародними законами - це неправильно"? Чому ООН із цим погодилася?
Тут я би не сказав, чи вони згодились, чи вони не згодились. Я не хочу озвучувати свої думки. Але я в цілому думаю… що, ну… коротше, там сидить їх начальство.
Тобто, якщо вони дають можливість підсовувати якусь шляпу, а не документи — значить, вони "в темі". По-іншому бути не може. По-хорошому. Або ніхто їм не сказав, що отак ось відбувається.
Понятно, що там сидять головніші. Там сидять, в принципі, ті, хто і говорить, як треба робити. Просто сказали: "Зробіть отакі й отакі документи. Ну, щоб було по феншую." Бо це система. Там має бути все: папірчик до папірчика.
А те, що вони там собі придумують — ну блін… це таке. Сказали: "Цей пришлете" — і вони прислали. Ну це умовно. Я не знаю.
Ну так вони ж надіслали неправильні документи. Вони підтасовку всю зробили. А ті взяли - і прийняли. А ті взяли - і нічого не сказали. Минуло вже 3 роки, а ніхто нічого, ні слова не говорить.
А за фактом - у нас узагалі незрозуміло, що відбувається. Я ж кажу: найбільше мене хвилює та ситуація, яка станеться буквально незабаром, коли ці поїдуть, ці почнуть займатися своїми життєвими питаннями, тому що нібито все - вони виконали свою місію.
І приїдуть інші сюди. Я поки що не можу сказати хто, тому що ще поки що не знаю. Але розумію, що вже точно...
Ну во. Вони, дивись… по-перше, закладали документи, наприклад, про інвестиційні паспорти. Пам’ятаєш, була серія постів про інвестиційні паспорти?
Там чітко визначена яка область, які ресурси, і так далі, і тому подібне. І тут питання — в тому, наприклад, якщо вони діють… Я не хочу розбиратися, чого вони там зробили вигляд, що все по документах добре.
Ну якщо нас то влаштовує, якщо тут з України ніхто з людей не сердиться, нікого не тригерить, нікого нічого — то всіх все влаштовує. Їх влаштовує, що їх пакують. Їх влаштовує, що в них прав немає. І ніхто напряму не звертається, не каже: "Отака от ситуація".
І якщо нас то влаштовує — значить, все влаштовує. А самим ковирять те, що когось не влаштовує — ну це ваші проблеми. Я би так сказав.
Це — раз. По-друге, якщо ми говоримо про той самий закон "Про правовий режим воєнного стану" — там чітко немає ніде, що він має юрисдикцію на якісь території.
Якщо ми говоримо, наприклад, про систему управління адміністративно-територіальним устроєм через юридичні особи, то ситуація така: в 2023 році вони прийняли цікавий закон.
У них же ж територія Криму — не під контролем. Не знаходиться в фізичному контролі. І в 2023 році також не знаходилась. Але тим не менше шляхом прийняття законів вони змінюють адміністративно-територіальний устрій.
Тобто, фізична територія до адміністративно-територіального устрою — це абсолютно два різні правових поля. Вони можуть накладатись, а можуть і не накладатись.
Фактично адміністративно-територіальний устрій можна змінювати де завгодно. Міняти, перегравати, і так далі.
- Той, який ковпачком підписував усі накази. Пам'ятаєш, так, фішку цю? Він ручкою не підписував, він ковпачком підписував. Це людина Порошенка. Тобто він, виходить, ввів цей наказ, так? Щоб конкретно там на прізвище їх навився. Так, я бачу, тут Полторак фігурує.
Я знаю, хто такий Полторак. Я по Поторак. А далі, коротше, вони роблять ще одну директиву, ухвалюють... вона... ну, але це вже потім. Директива. Тут посилаються у відповідях на закон України 1357 - це від 30 березня 2021 року. Є такий закон. Це вони у відповідях на запити кажуть, що, мовляв, за законом було створено ТЦК. Ну типу на базі військових комісаріатів.
Хоча, ну нібито у нас на цей момент чітко ми знаємо, що ТЦК уже на той момент... уже мали бути всі військкомати переформовані в ТЦК згідно з директивою від 23 грудня 2019 року. Тобто вже на 1 листопада 2020 року, як таких, військкоматів бути не повинно було. Тому, якщо вони говорять про закон у 21 році в березні місяці, то там більше той закон говорив про те, що всіх потрібно, коротше, списати. Ну всіх - дані їхні, всіх треба в запас. Там цікава історія. Просто це так, для інформації. Не будемо зараз - якщо буде цікаво, зробимо окремий ефір із моментами. Тобто в нас є...
— Це буде цікаво тим, хто був в АТО і тим, хто з АТО перейшов в… от у війну. Та ні, ну війна ж офіційно нема — конфлікт. Я не знаю, що… Перейшли. В загальному — спасіння України. У нас є оцей закон 1357 від 30.03.21. У нас є вже друга директива від 07.06.21 — через три місяці після цього закону і через два роки майже після першої директиви.
- Вигнали дівчинку, так? Із ТЦК. Ну типу реформування. І вона розписалася в усьому, і це все є в рішенні. Хто захоче - просто пошукайте за тими номерами директив, що я вам назвав. У пошуку вам підкине, підкине рішення судів, де це все зустрічається.
Я просто загальну картину змалюю, як це виглядає. Тобто в нас загалом є якийсь наказ, де є перелік органів військового управління, затверджений наказом. Далі - як вони створюються, ці органи військового управління? Крім того, щоб внести до цього переліку зміни і вписати новий орган військового управління - ніде не передбачено. Тобто фактично можна створити ТЦК, просто вписавши його в перелік органів, не створюючи його по суті. Якщо так розібратися. А потім уже вписати туди якісь повноваження. Тобто, умовно, просто реформувати.
Якщо в нас ідеться - і це була така історія - як реорганізація державного органу, і першою, наприклад, по одному з ТЦК, першою директивою було, скажімо, ось такий-то, такий-то об'єднаний міський військовий комісаріат реформовано в об'єднаний міський територіальний центр комплектації та соціальної підтримки. Ну, так переформували.
— І в другу фазу вже всі оці об’єднані міські центри і так далі вони були реформовані в районні ТЦК — територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Що, коротше, вийшло по суті? Якщо розібратись — у кожного воєнкомату умовно було своє хоча би приміщення, так? Там, де вони собі жили, щось робили. Були в них обласні воєнкомати. Все.
А далі в постанові про ТЦК дуже цікаво те, що вони в 2022 році прийняли. Там написано, що ті — юрособи, ті — не юрособи. Коротше, що вийшло по факту?
— По факту залишились тільки обласні воєнкомати як юридичні особи. Всі воєнкомати в округах стали підрозділами **без статусу юридичної особи**. Усі районні комісаріати, об’єднані міські комісаріати — всі вони **без статусу**, але **з ідентифікаційним кодом**. А всі, що ще дрібніше, — стали відділеннями цих підрозділів.
- Тобто, якщо зовсім по-простому: залишився один військкомат - це обласний. Плюс, звісно, у постанові ще вказано військкомат Севастополя і **Автономної Республіки Крим**. Це щось із чимось. У постанові про ТЦК чітко написано: **всі керівники ТЦК взаємодіють із ТЦК Автономної Республіки Крим**.
— Я нічого не вигадую. Постанова Кабміну №154 від 23 лютого 2022 року. Уважно читайте. Крим там згадується **24 рази**. Із них **6 разів** — **рада міністрів Автономної Республіки Крим**. Прямо вказано: **усі ТЦК мають взаємодіяти з радою міністрів Криму**.
- Тобто, за документами, виходить, **головний ТЦК - це Кримський**? Це просто кришеснос.
— І там же написано: керівник ТЦК ТЦП представляє інтереси Збройних сил перед **радою міністрів АРК**. Не написано, якого саме ТЦК. Написано, що будь-який ТЦК представляє інтереси **перед ким**? **Перед радою міністрів АРК**.
- Ось чому коїться дичина в Одесі та на Закарпатті. Усіх воєнкомів із Донецької області переведено туди. І починається жесть. А чому? Тому що, виявляється, **Кримський ТЦК - головний**, за папірцями. Усе стає на свої місця.
— І ще один прикол. Вони раніше прийняли закон про захист прав громадян **на тимчасово окупованих територіях**. І в тому законі прямо написано: на територіях Луганської, Донецької областей, а також **Автономної Республіки Крим**, Україна **зобов'язана забезпечити максимум прав і свобод** громадянам.
- Тобто, виходить, що вони самі собі суперечать. З одного боку - створюють ТЦК, які взаємодіють із Кримом, з іншого - пишуть, що на цих територіях мають забезпечувати права і свободи. Але, за фактом, на цих територіях люди прав не мають.
— І ще одна ситуація. Була дівчина, яка працювала в юридичному відділі об’єднаного міського ТЦК. Її **не перевели** в РТЦК. Вона подала до суду. І знаєш що? **Суд поновив її на посаді**.
- Тобто, почекай. Вони її звільнили, тому що "реорганізація". А суд сказав: **реорганізація - не ліквідація**, і змусив повернути?
— Саме так. Суд прямо вказав: в РТЦК **немає посади державної служби**, відповідної до тієї, яку вона займала. І тому її **повернули назад**, у нібито вже **ліквідований** ОМТЦК. Тобто формально він не ліквідований — він лише **реорганізований**.
- Це ж просто цирк. У них жоден документ не зістикований з іншим. Усе через одне місце. А людей кидають туди-сюди. Дякую, що розібрався в усьому цьому. Давай на цьому завершимо.
- Добре, давай зробимо так. Цей ефір ми закінчуємо. Нехай люди **сами все обміркують**. Нагадую: **1 гривня - якщо ефір сподобався**, і **10 гривень - якщо не сподобався**.
- Усі обговорення - або в моєму Telegram-каналі, або в Олега. Я обов'язково скину цю публікацію, щоб ви могли її перечитати і розібратися в деталях.
- Якщо будуть запитання щодо цього **театру абсурду** - доповнимо. Якщо ні - зробимо **другу частину ефіру** і вже підемо далі: щодо Кабміну, публікацій ООН та інших тем. Згоден?
— Абсолютно. Друзі, якщо треба консультація — звертайтесь. Є і **платні**, і **безкоштовні** формати. Обирайте зручне. І **вивчайте документи**. Бо в майбутньому, коли хлопці повернуться з фронту, буде **дуже багато юридичних казусів**.
— Компенсації, пільги, відшкодування — вам треба буде знати, на що ви маєте право. А наші адвокати, на жаль, часто **не виходять за рамки системного мислення**. Їх навчили: «як сказав суддя — так і буде».
- Саме. Спасибі тобі, Олеже, що ти реально **в'їжджаєш у цей туман** із законів, наказів, постанов і судів. Те, що ти **говориш відкрито** - це дуже важливо. Я впевнений: **правда і є сила**.
— І я дякую, Антоне, за запрошення. Друзі, ми діємо **виключно в рамках закону**, виключно в рамках **документів**, які приймає держава. Ми — **вільні люди**, і маємо право **говорити**, **аналізувати** і **розбиратись**. Обіймаю всіх. До нових зустрічей.
- Усім добра. Побачимося в ефірі. Бувай-бувай.
0
0
Коментарів поки що немає.